Понеділок, 23 вересня 2019

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 240-річчя від дня народження Г.Ф. Квітки-Основ’яненка (1778 – 1843), українського письменника

 

imageГригорій Федорович Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк, один із видатних письменників дошевченківського періоду, основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його творча спадщина заслужено користується широкою популярністю.

Григорій Квітка народився 29 листопада 1778 року в селі Основа (звідси й літературний псевдонім Основ’яненко) на околиці Харкова, в сім’ї знатного поміщика-дворянина , який мав багато землі й понад дві сотні кріпаків. Батько майбутнього письменника, Федір Іванович, належав до прогресивного дворянства. Він був близько знайомий з Г. С. Сковородою, брав участь у заснуванні Харківського університету. Був доброю, розумною, дотепною і всіма шанованою людиною. Мати Григорія Квітки, Марія Василівна Шидловська, теж із багатого роду. Вона була досить освіченою жінкою.

Початкову освіту Г. Квітка здобув під наглядом свого дядька – настоятеля Курязького монастиря архімандрита Паладія Квітки, а потім вчився в монастирській школі й закінчив її. Виховувався юнак в патріархальному релігійному оточенні. Вже будучи дорослим, Квітка наполегливо працював над самоосвітою, особливо багато читав.

Григорій Квітка служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), був директором Харківського театру (1812), повітовим ватажком дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду.

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко писав свої твори як українською, так і російською мовами.

Мова українських творів Квітки багата на приказки, прислів’я, картинні порівняння, епітети й барвисті стилістичні звороти. Мова в творах Квітки відповідає індивідуальним особливостям дійових осіб: мова статечного господаря відповідає його життєвому досвіду, мова писарів і дрібних урядовців повна перекручених зворотів російського канцелярського стилю, мова купців відбиває побут базару й крамниці.

Літературна мова кожного народу постійно розвивається, а мова української літератури в часи Квітки щойно почала розвиватися. В основу своєї творчості письменник поклав мову приміських селян Харкова й харківських міщан, мову української народної казки й пісні. Лексика й синтаксис писань Квітки – народні. В стилістичних особливостях, у словесній формі художнього мислення Квітки великою мірою криється таємниця впливу його повістей. На емоційний бік душі читача головним чином впливають епітети, порівняння, пестливі слова та інші прикраси стилю Григорія Квітки. Костомаров відзначив той факт, що «й простий безграмотний народ, коли йому читали твори Квітки, приходив від них у захоплення».

Манера Квітки-Основ’яненка підкреслювати своєрідність українського побуту перейшла до пізніших українських прозаїків, хоч у них вона не випливала з потреби доводити право української прози на існування. За Квіткою залишається неабияке значення в історії української літератури, як творця української художньої і науково-популярної літератури взагалі і, зокрема, як творця української повісті.

Прозові твори Квітки-Основ’яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні повісті.

До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання «Салдацький патрет» (1833), «Мертвецький Великдень», «От тобі і скарб», «Пархімове снідання», «Підбрехач», а також гумористично-сатирична повість «Конотопська відьма» (1833).

Серед сентиментально-реалістичних творів – повісті «Маруся» (1832), «Козир-дівка» (1836), «Сердешна Оксана» (1838), «Щира любов» (1839). Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина.

Також пише соціально-побутові комедії «Сватання на Гончарівці» (1835) та «Шельменко-денщик» (1838) (написана російською мовою, центральний персонаж – Шельменко – говорить по-українськи), що вважається найвищим досягненням Квітки в драматургії.

Серед численних прозових творів Квітки-Основ’яненка, написаних російською мовою, виділяються сатиричні романи «Пан Халявский» (1840) та «Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова» (1841, перший варіант – 1833, твір зазнав переслідування цензури), повісті «Ганнуся», «Панна сотниковна», «1812 год в провинции», оповідання «Званый вечер» із задуманого циклу «Губернские сцены», історично-художній нарис «Головатый», близька за жанром до фізіологічного нарису повість «Ярмарка», фізіологічний нарис «Знахарь».

Кращі твори Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську літературу загальноросійському й європейському читачеві: починаючи з 1837 року ряд його оповідань і повістей друкується в російських перекладах у Петербурзі та Москві; 1854 року в Парижі виходить французькою мовою «Сердешна Оксана». Трохи пізніше його твори перекладаються польською, болгарською, чеською мовами.

Застосовуючи вивчену змалку народну українську мову в українській художній прозі, Квітка виявив її багатство, глибину, гнучкість, показав її культурний потенціал. Він старанно добирав такі слова й засоби, які робили б зображене якнайбільш правдоподібним і переконливим.

Письменник любив народ. Проповідуючи правду й добро, обороняючи права знедоленого українського народу, малюючи чудові жіночі образи, ідеалізуючи народ, Квітка боровся проти зневажливого ставлення до народу серед збайдужілих освічених верств, вчив їх з теплою любов’ю ставитися до народу та працювати для нього.

До 240-річчя від дня народження Г.Ф. Квітки-Основ’яненка в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонується добірка творів самого Григорія Квітки-Основ’яненка та книжки про нього.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії  

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.


1/45

Квітка-Основ’яненко, Г.
Вибрані твори. — Київ : Держлітвидав, 1939. — 344 с.

 

Шифр зберігання: Б-УК32

Збірка містить такі твори Г. Квітки-Основяненка :«Салдацький патрет», «Маруся», «Козирь-дівка», «Пархімове снідання», «Конотопська відьма», «Сердешна Оксана», «Перекотиполе», «Сватання на Гончарівці», «Пан Халявський».