Aбонемент

Віртуальна книжкова виставка

До 160-річчя від дня народження С. І. Васильківського (1854 – 1917),

українського живописця

Сонячний художник

Коли з рам золотих гляне на вас усе сяйвом

облите широке поле та почується відтіль

пісня жайворона,— як легко, вільно зітхнеться

тим повітрям, що хвилями і цілими потоками

ллє на вас художник. І він, що жив одним

життям з природою, що плакав над звуками

та барвами, примушує і вас тремтіти перед

розкритими ним тайнами життя, вслухатися

в розкішну пісню солов'я і журне туркотіння

горлиці...

Гнат Хоткевич

Сергій Іванович Васильківський народився 1854 року  у м. Ізюмі  на Харківщині. Навчався у  Дмитра  Безперчого (однокласника Тараса Шевченка по майстерні Карла Брюллова) та Малювальній школі М. Раєвської-Іванової у Харкові, згодом - у Петербурзькій Академії мистецтв (з 1876 р.)  у М. Клодта, В. Орловського. 1885 року отримав велику золоту медаль і звання класного художника першого ступеня.

У 1886 – 1888  роках  С. І. Васильківський перебуває  за кордоном. Він живе у Франції, Англії, Іспанії, Італії, Південній Африці та Німеччині. Там він знайомиться з колекціями художніх музеїв, удосконалює майстерність, , багато працює, виставляє свої твори у Паризькому салоні.

З 1888  жив і працював у Харкові.

Перебування за кордоном укріпило наміри художника спрямувати свій талант на розвиток пейзажного жанру в українському мистецтві.  Живописець-пейзажист, працював також і в історичному жанрі.

Він був справжнім майстром часу українського Відродження рубежу ХІХ-ХХ століть: виконав розписи будинку Полтавського губернського земства (1903-07), разом з М.Самокишем підготував і видав альбоми “З української старовини” (1900) та “Мотиви українського орнаменту” (1912).

Організаторський талант майстра на ниві національного відродження виявився у створенні літературно-художнього гуртка з художньо-архітектурним відділом, з орієнтацією на український живопис та архітектуру.

Васильківський заповів місту майже половину своєї творчої спадщини - 1348 робіт, які призначалися для омріяного ним Музею Слобідської України, створеного 1926 року вже після смерті художника. І хоча значна частина їх загинула під час Великої Вітчизняної війни у окупованому Харкові, зібрання творів С.Васильківського, що зберігається нині у Харківському художньому музеї, є найбільшим в Україні.

Національна парламентська бібліотека України з  нагоди 160-річчя  від дня народження  українського живописця С. І. Васильківського підготувала віртуальну книжкову виставку «Сонячний художник». Представлені в експозиції матеріали висвітлюють сторінки життя і творчості Сергія Васильківського, з його ідейно-естетичними поглядами й дають уявлення про художнє життя України  кінця ХІХ  - початку ХХ століття.

  На виставці представлені документи та публікації із фондів НПБУ, ресурси електронної бібліотеки «Культура України»  та інтернет-ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

1/18
	Васильківський С. Сергій Васильківський : Альбом / Упоряд. М. М. Безхутрий.— К. : Мистецтво, 1987.— 167 с.: іл.— (Художники Ук­раїни).— Рез. рос., англ., фр. та нім. мовами Шифр зберігання: В42811 Альбом присвячено творчості видатного українського живописця С. І. Васильківського (1854—1917), проникливого співця рідної природи, майстра історичного жанру, який першим після Т. Г. Шевченка звернувся у своїй творчості до історії свого народу. Серед представлених в альбомі робіт митця — широковідомі полотна «Козача левада», «Козаки в степу». «Воронець у цвіту», «Степова річка», малюнки до альбому «З української старовини» та ін. Розрахований на широкі кола любителів мистецтва.