Aбонемент

До 145-річчя від дня народження Антіна Крушельницького (1878-1937), українського письменника, літературознавця, перекладача, критика, журналіста, громадсько-політичного діяча

Той тільки має право називати себе людиною,

хто свої діла міряє на весь ріст своїх буйних думок,

а своїм стремлінням не ставить межі

Антін Крушельницький

Антін Володиславович Крушельницький (псевдоніми і криптоніми — Антін Володиславич, Л. Журбенко, Педагог, Не-педагог, Спокійненький, А. К., С-й, Кр. та ін.) народився 4 серпня 1878 р. в м. Ланьцут (нині – Польща) в сім’ї юриста, судового урядовця, нащадка шляхетського роду. У Перемишлі (нині – Польща) пройшла його гімназійна юність, а вищу освіту він здобув на філософському факультеті Львівського університету, де його наставником був Михайло Грушевський. По закінченню університету (1901) Крушельницький викладав у гімназіях Львова, Відня, Коломиї, Рогатина, Бережан, Городенки; упродовж восьми років він був директором української приватної гімназії "Рідна школа" в місті Городенка. Там він поєднував освітню роботу з плідною письменницькою та культурною діяльністю, був співвидавцем журналу «Молода Україна» (1900–1903), співробітником журналу «Літературно-науковий вістник» (1900–1913), газети «Буковина» (Чернівці, 1901).

Культурно-освітній рух у Галичині в 80–90-ті рр. ХХ ст. певною мірою вплинув на А. Крушельницького: він захоплюється ідеями революційної демократії, відвідує драгоманівські гуртки, цікавиться закордонною соціалістичною літературою, вивчає марксистську теорію, читає в робітничих аудиторіях лекції на суспільно-політичні теми. Значний вплив на зростання ідейно-естетичних поглядів А. Крушельницького справили І. Франко, М. Павлик, О. Терлецький, з якими він познайомився ще в студентські роки.

Літературна діяльність А. Крушельницького розпочалася ще в часи навчання в університеті. Перша збірка оповідань Крушельницького "Пролетарі" вийшла у 1899 р. Як письменник він виступав у різних жанрах: оповідання, повісті, романи, драми, літературно-критичні, науково-педагогічні праці, публіцистичні статті, рецензії. Як літератор, крім збірки оповідань "Пролетарі", надрукував повість "Буденний хліб" (1900), роман "Рубають ліс" (1914), у яких відобразив життя галицького суспільства на межі ХІХ–ХХ ст. У низці п’єс — "Артистка" (1901), "Філістер", "Тривога", "Герої" (усі – 1902 року), "Чоловік честі" (1903), "Зяті" (1905), "Орли" (1907) – літератор порушував злободенні соціальні теми. У повістях "Надаремне" (1921), "Дужим помахом крил" (1932) звернувся до тем Першої світової війни й українських визвольних змагань 1917–1920 рр. Перекладав твори Г. Cенкевича, Ст. Пшибишевського, Г. Запольської. Створив чимало літературно-критичних розвідок, зокрема «Іван Франко» (1909), «Нариси з сучасної української літератури» (1910).

Після проголошення у 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) А. Крушельницький був членом Української національної ради. У квітні-серпні 1919 р. очолював Міністерство народної освіти УНР в уряді Б. Мартоса. У жовтні 1919 р. керував Педагогічною місією УНР та виїхав до Відня з метою видання підручників для українських шкіл. У Відні, куди він емігрував після повалення влади УНР, Крушельницький заснував видавниче акціонерне товариство «Земля», видавництва «Чайка», «Вернигора», «Дзвін», «Українська школа», «Поступ», «Час», а також редагував шкільні хрестоматії з української літератури. Переїхавши до Львова, А. Крушельницький видавав журнали «Нові шляхи» (1929–1932 рр.) та «Критика» (1933).

На початку 1930-х років на запрошення уряду радянської України А. Крушельницький з родиною оселився  в Харкові.

У листопаді 1934 р. А. Крушельницький був заарештований органами НКВД УСРР у Харкові: його звинувачували у керівництві створеного в Україні центру Об’єднання українських націоналістів (ОУН), який ставив за мету повалення радянської влади в СРСР і підготовку терористичних актів проти представників партії та уряду. У березні 1935 р. письменник був засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; покарання відбував у Соловецькій тюрмі. Пізніше рішенням «трійки» УНКВС Ленінградської області А. Крушельницького засудили до розстрілу. Він був страчений 3 листопада 1937 р.  Реабілітований посмертно 19 жовтня 1957 р. 

Жертвами сталінського терору стали і діти Антіна Крушельницького: чотири сини та донька. Синів Івана й Тараса розстріляли в грудні 1934 р. за звинуваченням в «антидержавному злочині»; разом з батьком у 1937 р. було страчено синів Богдана і Остапа та дочку Володимиру. Дружина Антіна Крушельницького, театральна акторка, письменниця та громадська діячка Марія Крушельницька не витримала арешту та страти членів родини, тяжко захворіла і померла у Харкові від хвороби серця.

Родина Крушельницьких стала символом Розстріляного Відродження, символом знищення більшовицьким режимом української інтелігенції.

Із секретної записки тюремного управління НКВД від 16 червня 1941 р. відомо, що в архівах цього управління зберігалося 13 зошитів рукопису роману А. Крушельницького українською мовою "Батьківщина". На звороті цієї "службової записки" зазначено: "Рукопис цього твору знищено шляхом спалення 4.VI.1941".

Літературна спадщина А. Крушельницького – десятки прозових творів і збірок, п’єс; літературно-критичні та науково-педагогічні праці; переклади, публіцистика й рецензії – та саме його ім’я були на довгі роки вилучені з української культури та літературного процесу.

На пропонованій віртуальній виставці представлено твори письменника, літературно-критичні розвідки та його публікації у часописах, серед яких значна частина – прижиттєві видання. Окреме місце займає книга онуки письменника Лариси Крушельницької «Рубали ліс (спогади галичанки)» (Львів, 2008), в якій зображено трагедію родини Крушельницьких та галицької інтелігенції у ХХ ст.

Окрім віртуальної виставки до уваги відвідувачів Бібліотеки – традиційна виставка видань, які зберігаються у фонді відділу рідкісних і цінних книг. З нею можна ознайомитись у читальному залі  рідкісних і цінних книг з 1-го по 15 серпня 2023 р. за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1, кімн. 212, 3-й поверх. Для пошуку інформації про Антіна Крушельницького літературну спадщину пропонуємо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та її традиційними картковими каталогами.

Мусимо зауважити, що в окремих випадках у бібліографічних записах, наведених перед анотаціями до книжок, збережено орфографію оригіналу.

Інформацію підготовлено
   відділом рідкісних і цінних книг 

1/21
	Крушельницький А. Буденний хліб : оповідання з життя / Антін Крушельницький. – Київ ; Відень ; Львів : Наклад Літературного інститута, 1920 (З друк. Христофа Райсера  Синів у Відні). – 281, [1] c. – Прижиттєве вид.   Шифр зберігання: Рк А584915  Електронна копія: https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8652    Представлено одну з найкращих збірок творів плідного й багатогранного письменника України, драматурга, критика, громадського і політичного діяча Антіна Крушельницького (1878–1937), до якої вміщено 16 оповідань автора, створених у 1898–1918 рр. Збірка, що побачила світ вже за часів еміграції автора у 1920 р., змальовує важку працю селян Галичини.