Четверте засідання бібліотечних Шевченкознавчих студій
"Київ шевченківський"
24 березня 2011 року у Національній парламентській бібліотеці України відбулося четверте засідання Шевченкознавчих студій на тему «Київ шевченківський».
Завідувач відділу Національного музею Т. Г. Шевченка «Меморіальний будинок-музей на Пріорці» Надія Наумова ознайомила присутніх із київським періодом творчості Т. Г. Шевченка, місцями, пов’язаними з перебуванням поета у Києві.
Розповідь супроводжувалася багатим мультимедійним матеріалом: репродукціями з альбому «Святий Київ наш великий: Тарас Шевченко і Михайло Сажин» та рідкісними фотографіями початку ХХ ст.
Вперше Т. Г. Шевченко відвідав Київ у 20-х роках XIX ст. у почті свого поміщика. Жив у Києві з перервами від літа 1843 року до весни 1847 року, брав активну участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства, після розгрому якого був заарештований. Шевченко малював київські краєвиди, сподіваючись видати альбом, присвячений Києву.
Під час перебування у Києві Тарас Шевченко із великим натхненням працював у Київській археографічній комісії і, за її завданням, відтворив цілу низку архітектурних пейзажів у різних губерніях України. Із професором Михайлом Максимовичем брав участь в археологічних розкопках стародавніх поховань біля Фастова.
У цей період, разом зі своїм другом художником Михайлом Сажиним, Т. Г. Шевченко створив низку мистецьких робіт для альбому «Живописная Украина», присвячених Києву: «Стародавні фрески в Києво-Софійському Соборі», «Щекавиця – місце, де похований князь Олег», акварельних творів («Свято закладання Ланцюгового мосту в Києві», «Залишки монастиря св. Ірини поблизу Софійського собору») та ін.
Із мистецької спадщини Шевченка збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.
Тричі перебуваючи в Києві, Тарас Шевченко зупинявся в різних місцях, не маючи постійної адреси. Серед пам’ятних місць Т. Г. Шевченка у Києві збереглися: будинок у провулку Т. Шевченка, де поет мешкав у 1846–1847 роках; головний корпус Київського університету, де Т. Г. Шевченко 1845–1847 працював у Археографічній комісії; будинок по вул. Вишгородській (жив у серпні 1859 р.). На всіх згаданих будівлях встановлено меморіальні дошки поету.
Інформація підготовлена відділом СКД
Бібліотека