Aбонемент

Книжкова виставка

«Життя, присвячене науці»

(до 150-річчя від дня народження В. І. Вернадського (1863–1945),

видатного вченого-натураліста, мислителя, мінералога, основоположника геохімії, радіогеології, вчення про біосферу і ноосферу, організатора науки, першого президента Української академії наук)

«Победа какого-нибудь научного взгляда и включение его в мировоззрение не доказывает еще его истинности. Нередко видно обратное. Сложным и кружным путем развивается научная истина, и далеко не все научное мировоззрение служит ее выражением».

Володимир Вернадський 

Володимир Іванович Вернадський народився 12 березня 1863 року в Санкт-Петербурзі, в сім’ї професора політичної економіки Івана Васильовича Вернадського.

У 1881 році після закінчення гімназії В. Вернадський вступив до Петербурзького університету природничого відділу фізико-математичного факультету. Його викладачами були Д. І. Менделеєв, А. М. Бекетов, В. В. Докучаєв, А. С. Фамінцев, І. М. Сеченов, С. П. Костичев, О. М. Бутлеров та багато інших вчених, що залишили глибокий слід в історії природознавства.

На початку 80-х років ХІХ ст. Петербурзький університет відігравав велику роль як осередок передових ідей. Володимир Вернадський брав активну участь у заворушеннях, які відбувались в університеті протягом 1882 року.

У 1823 р. Вернадський вступив до студентського науково-літературного товариства, де на все життя близькими друзями вченого стали брати Ольденбурги, І. Гревс, Д. Шаховський, О. Краснов. Також В. Вернадський брав активну участь у діяльності одного із петербурзьких народницьких гуртків.

По закінчені університету 1885 році Володимир Іванович залишився в ньому на посаді хранителя мінералогічного кабінету. У цей же період його було обрано членом Британської асоціації наук.

Молодий вчений не обмежив свою діяльність тільки кристалографією та мінералогією, напрямами його досліджень стають ґрунтознавство, геохімія, вчення про корисні копалини, метеоритика, загальна геологія, історія, філософія науки.

У 1897 році В. І. Вернадський захистив докторську дисертацію з кристалофізики. Наступного року його було призначено професором Московського університету, а через кілька років обрано в Академію наук.

У 1908 році Вернадський познайомився з явищем радіоактивності – він був у числі перших, хто оцінив практичне значення цього явища для життя людини. Вченим було опубліковано серію статей про радіоактивні мінерали Росії і докладено великих зусиль щодо організації виділення коштів на експедиції з метою пошуку таких мінералів; він сам очолював ці експедиції.

За ініціативи Володимира Івановича Вернадського в 1915 р. було створено комісію з вивчення природних продуктивних сил в Росії. Це була перша у світі організація, що здійснювала таку діяльність.

У 1922 р. Володимир Іванович очолив у Петрограді Державний радієвий інститут. Із 1923 по 1924 рр. читав курс лекцій із геохімії в Сорбонні (Париж). У цей час були опубліковані «Нариси з геохімії», «Біосфера».

Наприкінці 30-х років Володимир Іванович Вернадський розпочав написання оригінальної праці «Наукова думка як планетне явище». За кілька років до смерті (вченого не стало 6 січня 1945 року) він задумав головну книгу свого життя, в якій хотів підбити підсумок невпинної праці у галузі природничих наук. Ця книга була опублікована видавництвом «Наука» лише в 1965 році і мала назву «Хімічна будова біосфери Землі та її оточення».

Усе життя В. І. Вернадського було тісно пов’язане з Україною. Його предки по материнській лінії походили з іменитих українських козацько-старшинських родів, прадід по батьківській лінії був запорізьким козаком, батьки – киянами. З ім’ям Вернадського пов’язано народження Української академії наук – саме він став першим її президентом. Володимир Іванович був одним із організаторів створення Всеукраїнської національної бібліотеки (сьогодні – Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського).

Науково-творча спадщина В. І. Вернадського вражає: із 416 опублікованих праць 100 присвячено мінералогії, 70 – біогеохімії, 43 – історії наук, 37 – організаційним питанням, 29 – кристалографії, 21 – радіогеології, 14 – ґрунтознавству, інші – різним проблемам науки. Загальною характерною рисою цих досліджень є фундаментальність. Саме тому його праці не втратили актуальність у наші дні.

До 150-річчя від дня народження видатного вченого в Національній парламентській бібліотеці України розгорнуто книжкову виставку «Життя, присвячене науці». На виставці представлено окремі видання і збірники наукових праць В. І. Вернадського, опубліковані щоденники, публіцистичні праці тощо. Матеріали про В. Вернадського складають видання, які висвітлюють життєвий і творчий шлях геніального вченого, окремі статті, матеріали наукових конференцій тощо.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань цієїтематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 12 березня – 28 березня 2013 р.

Інформація підготовлена відділом СКД