Aбонемент

Кревецький Іван Іванович

 (1883–1940)

до 130-річчя від дня народження
історика, бібліотекаря та книгознавця

Українській історичній науці, а також сучасним культурологам, журналістам, книгознавцям маловідомою є постать визначного галицького історика Івана Кревецького, представника державницького напряму української історіографії. У зв’язку з пануванням радянської ідеології в українському суспільстві його ім’я, як і багатьох інших відомих науковців, було незаслужено забуте. І тільки в 1990-х роках вперше з’явилися короткі біографічні дані про І. Кревецького, які разом із бібліографією його праць подав український учений-історик і теоретик української літератури та етнокультур Володимир Качкан.

Для української громадськості, насамперед Львівщини, ім’я І. Кревецького відкрила Іванна Кіхтан, яка вперше через 50 років після його смерті в 1990 р. проклала стежку до його могили, яку розшукала на цвинтарі в Роздолі. Саме Іванна Кіхтан, голова Роздольського осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта”, була ініціатором й активним учасником різних заходів, присвячених ушануванню І. Кревецького та підготувала брошуру про нього. Багато аспектів його життя й творчості як науковця не досліджено, проте громадсько-культурна діяльність І. Кревецького як великого патріота й українця є прикладом для активних творчих пошуків сучасного покоління.

Народився Іван-Мар’ян Іванович Кревецький 14 жовтня 1883 р. У вчительській сім’ї в селі Іванівці Жидачівського повіту на Львівщині. Початкову освіту отримав у Роздолі, а середню у Львові в Українській академічній гімназії. У 1907 р. закінчив навчання на філософському факультеті (історична група) Львівського університету. Ще до закінчення навчання, у 1905 р., став членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові та відразу почав брати активну участь у його роботі. Він близько 25 років керував бібліотекою Товариства, а в 1909 р. став секретарем історико-філософської секції бібліотеки НТШ. Уся подальша багатоаспектна діяльність І. Кревецького тісно пов’язана з НТШ.

Потрібно звернути увагу на те, що І. Кревецький перебуваючи на посаді директора бібліотеки НТШ налагодив обмін друкованими виданнями з українськими науковими установами й організаціями не тільки в Україні, а й за кордоном. Так, списки українських закордонних товариств і редакцій, які обмінювалися з НТШ літературою, охоплюють 28 аркушів.

Про широкомасштабні міжнародні зв’язки НТШ з багатьма українськими організаціями й установами в різних країнах світу свідчать і листи про обмін виданнями з Росії, Канади, Бразилії, Німеччини, США, Польщі, Франції, Чехословаччини, Австрії, Бельгії, Великобританії, Аргентини, Мексики, Перу, Уругваю, Болгарії, Єгипту, Нідерландів, Угорщини, Ватикану, Латвії, Швейцарії, Румунії, Італії, Швеції, Югославії, Естонії. На всі листи, які надходили на адресу бібліотеки НТШ у Львові, відповіді давав її директор Іван Кревецький.

Іван Іванович Кревецький не був кабінетним ученим. Упродовж життя він постійно перебував у центрі громадсько-політичних подій Галичини, оперативно й гостро відгукувався на актуальні проблеми свого складного часу публіцистичними виступами в різних часописах. Під час перебування у Києві у 1907 р., допомагав М. Грушевському у підготовці видання “Літературно-науковий вісник”, співпрацював із виданнями “Українсько-руський архів”, “Життя і знання”, “Галицький голос”, “Діло”, “Неділя”, “Громадський вісник”, “Нова Зоря”, “Рада”, “Історичний вісник”, “Бібліологічні вісті”, “Українське книгознавство” та ін.

Учений започаткував популярний історичний журнал Наукового товариства імені Т. Шевченка “Стара Україна”.

У 1919–1921 рр. під керівництвом Ю. Меженка працював у бібліотеці Української академії наук над каталогізацією її фондів. У 1921–1925 роках керував семінаром з української військової історії в Українському таємному університеті.

Сфера наукових зацікавлень І. Кревецького дуже різноманітна. Він вивчав проблеми української історіографії. У дослідженні історії української культури І. Кревецький велику увагу приділив княжій добі. Зокрема, писав про першу бібліотеку при соборі св. Софії 1037 р. у Києві, яка проіснувала до 1240 р. Науковець проаналізував свідчення чужинців про Україну та зауважив, що культура в Україні за княжих часів була вищою, ніж у тодішній Франції й Німеччині, хоча пропало більше, ніж збереглося. Як історичне джерело І. Кревецький використав літопис Нестора 1037 р. і Збірник князя Святослава 1076 р. На основі їх аналізу історик наголосив на особливому ставленні до книжки на Русі.

Іван Кревецький досліджував також історію книгодрукування в Україні. Зокрема, йому належить стаття про першу друковану книжку, видану українцем за кордоном, автором якої був Юрій Дрогобич, де вчений–книгознавець і культуролог прослідкував бібліографічний процес появи книжки в друкованих виданнях як закордонних, так і вітчизняних. Особливу увагу приділяв дослідженню діяльності Івана Федорова у Львові 1574 р., заснування ним друкарні, видання перших друкованих книжок “Апостол” і “Буквар” та долю його надгробного каменя.

І. Кревецький окреслив розвиток і української мемуаристики, відзначив спільні й відмінні ознаки мемуарів, літописів та історії, здійснив типологію мемуарів, виділивши спомини, автобіографії й подорожні записки. Найстарішим українським мемуаром він вважав спомин Нестора-літописця про перенесення мощей засновника Києво-Печерської лаври св. Феодосія. Першою українською автобіографією назвав “Повчання дітям” Володимира Мономаха.

Йому також належать статті про російську мемуаристику від ХІІ до початку ХХ століття, де він аналізував описи, мемуари, записки, щоденники російських князів, царів і цариць, послів, духовенства, декабристів, селян, поетів, письменників, істориків. Творчість Івана-Мар’яна Івановича Кревецького багатогранна і відзначається високою професійністю й українознавчим характером. Як науковець він виявив себе в різних галузях знань. Вивчав актуальні й маловідомі факти з історії української культури різного періоду, написав чимало наукових і науково-популярних праць, більшість з яких, в основному історичних, залишилися, на жаль, неопублікованими.

Іван Іванович Кревецький відійшов у вічність у 1940 році 27 червня. Похований в с. Роздолі.

Інформація підготовлена відділом СКД