Aбонемент

Засідання клубу прихильників книги «Субота у Бегемота» 

Презентація книги Євгенії Шудрі «Гаптувальниця Олена Прахова» (Київ, 2019) 

та творчого доробку видавництва «Антиквар»  

30 березня 2019 року Клуб подарував своїм членам зустріч з представницями прекрасного жіноцтва.

Першою презентувала свою роботу «Гаптувальниця Олена Прахова» Євгенія Шудря. Це видання – данина пам’яті непересічній особистості художниці-вишивальниці широкого творчого діапазону – Олені Праховій – доньці відомого професора-мистецтвознавця Адріана Прахова, котра досконало володіла мистецтвом гладі – «живописом голкою». Автор розповіла, що у виданні публікуються листи мовою оригіналу (написані майже за півстоліття) художників-«соборянинів» Віктора Васнецова і Михайла Нестерова, в яких простежується жіноча доля майстрині та засвідчується час створення шедевра церковного шитва кінця ХІХ століття – Плащаниці. У книзі розміщено репродукції портретів Олени Прахової, виконані художниками П. Свєдомським, В. Васнецовим, М. Нестеровим, М. Врубелем, О. Мурашком та світлини з приватного архіву Прахових, які друкуються вперше.

Слова щирої подяки Є. Шудря висловила на адресу тих, хто сприяв виходу видання, а саме: І. Понамарчуку, Д. Допіру, В. Коскіну, Г. Ліангас, Г. Єгоровій.

У другій частині засідання виступила давній друг Клубу, директор ВД «Антиквар», головний редактор журналу «Антиквар» Анна Шерман.

Натхненно, на піднесенні вона познайомила присутніх з тим, як сьогодні вдається продовжувати видання часопису про мистецтво та колекціонування «Антиквар», згадала колектив журналу: наукового і літературного редактора Тамару Васильєву, дизайнера Михайла Воронкова, коректора Світлану  Школьник, розповіла про те, що з допомогою тематичних розворотів, створюючи певний контекст, можна жваво реагувати на актуальні запити і виклики часу. Підкреслила, що кожний номер підбирається дуже творчо і «виростає, як кристал».

Характеризуючи видання останніх років, Анна Шерман надала слово мистецтвознавиці Олені Голуб,  автору книги «Свято непокори та будні андеграунду. Життєпис двох не визнаних за життя художників, з коментарями (Київ : ВД «Антиквар», 2017).

Олена Голуб розповіла, що андеграундне мистецтво України радянського періоду належить до маловідомих сторінок вітчизняної історії. Інтерпретувала цей напрям мистецтва як закономірну опозицію до хворобливих соціальних процесів, притаманних не лише радянському, а й іншим тоталітарно-бюрократичним устроям у світі. У своєму дослідженні Олена Голуб розповіла про художників, з якими разом брала участь у русі неофіційного мистецтва, висвітлила біографії не визнаних за життя художників Миколи Трегуба (1943–1984) та його друга Вудона Баклицького (1942–1992). Вперше оприлюднила деякі архівні документи й роботи з творчого доробку художників.

                                                          Інформацію підготувала

 завідувач відділу соціокультурної діяльності Погонець О. Д.