Середа, 24 липня 2019

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 12:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 205-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка (1814–1861)


imageТарас Григорович Шевченко – знаменитий український поет, прозаїк, художник і громадський діяч зі світовим ім'ям. Народився 9 березня 1814 року в сім'ї селянина-кріпака в селі Моринці на Черкащині. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя. Освіту Шевченко отримав у сільського дяка. У 14 років його взяли «козачком» до двору поміщика П. Енгельгарда, з яким переїхав спочатку до Вільно, а потім – до Петербурга. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішив зробити його придворним художником та 1832 р. віддав «в науку» до художника В. Ширяєва.

1838 р. клопотами К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вієльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва. Цього ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку закінчив у 1844 р. У 1843  і 1845 роках відвідав Україну, працював художником у київській Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів. У лютому 1847 р. затверджений на посаді вчителя малювання в Київському університеті.

24 березня 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за антисамодержавні поезії заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати й малювати. Та, попри указ, поет все одно крадькома писав вірші та малював. Ще перебуваючи на засланні у 1848 р. Тараса Шевченка як художника включили до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря. Саме там було створено багато акварельних пейзажів та портретів.

 1857 р. завдяки клопотанням друзів Тараса Шевченка звільнили з заслання. 1858 р. він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 р. приїхав в Україну, де перебував під наглядом поліції. Постійно проживати на батьківщині йому заборонили і зобов'язали виїхати до Петербурга. Заслання підірвало здоров’я Шевченка. На початку 1861 р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Поховали його спочатку на Смоленському кладовищі Петербурга, а в травні 1861 р. прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу м. Канева.

Тарас Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. 1840 р. у Петербурзі вийшла перша збірка його поезій «Кобзар», а у 1845 р. – героїчно-романтична поема «Гайдамаки». Протягом 1843–1845 рр. написав цикл поезій «Три літа» (центральним твором якого є «Сон»), поему «Кавказ», послання «І мертвим і живим...», поезії «Чигирине, Чигирине», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові» та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. В ув'язненні писав вірші, які згодом об'єднав у цикл «В казематі». У 1854–1858 рр. написав російською мовою повісті «Музикант», «Художник», «Нещасний», «Капітанша», «Близнята». Останніми прозовими творами Тараса Шевченка є повість «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» (1856–1858) та щоденникові записи «Журнал».

Тарас Шевченко був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Т. Г. Шевченко є автором понад тисячі мистецьких творів. У 1859–1860 рр. виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.

Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлено пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста.

 До 205-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка (1814–1861) в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить видання, що розкривають творчий та життєвий шлях Тараса Григоровича, його спадок як письменника, художника, мислителя і борця за волю України.

На виставці представлені документи і публікації з фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 4-й поверх,

загальний читальний зал.

Термін експонування: 7 березня – 17 березня 2018 р.

 

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т. І.