Середа, 12 грудня 2018

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського (1918 – 1970), педагога, письменника

 

image

Народився Василь Олександрович Сухомлинський  28 вересня 1918 року в с. Василівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область) у селянській родині. Батько – Олександр Омелянович був помітною людиною в селі: тесля, член правління колгоспу, учитель праці, сількор й активний учасник сільської самодіяльності. Бабуся і мама були обдарованими, творчими натурами, носіями народних традицій, і це значною мірою вплинуло на особистість майбутнього педагога.

Протягом 1926-1933 років хлопець навчався в семирічній школі. Природні здібності Василя Сухомлинського, підтримані у шкільні роки, визначили його життєвий шлях: у 1934 році він вступив на підготовчі курси учительського інституту в Кременчуці, а потім навчався в ньому на факультеті української мови і літератури.

Через хворобу в 1935 році юнак залишив заняття в інституті і розпочав роботу в школі, яку (за винятком двох воєнних років) не залишив до кінця свого життя. Він працював вчителем у сільських школах рідного району і навчався заочно в Полтавському педагогічному інституті. По закінченні навчання (1938 рік) В. О. Сухомлинський продовжував працювати в школі завучем у районному центрі Онуфріївці. Робота в школі у поєднанні з самостійним оволодінням педагогічними знаннями давала простір для педагогічної творчості, вироблення самостійного підходу до проблем навчання й виховання.

На початку війни (1941 рік) В. О. Сухомлинський був призваний до армії, брав участь у боях на Калінінському фронті. Війна залишила значний слід у творчості педагога.

Після поранення та численних госпіталів Василь Олександроич був комісований (1942 р.). У невеличкому селищі Ува в Удмуртії він працював директором школи до 1944 року. Це були нелегкі роки для педагога. Проте, у цей же час Василь Олександрович познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ганною Іванівною Дев’ятовою, працівником Наркомосу Удмуртії. В 1944 році вони одружилися. І як тільки було звільнено Україну, подружжя повернулося на Батьківщину.

З 1948 року і до кінця свого життя Василь Олександрович працював у середній школі в Павлиші. Саме тут, за сім кілометрів від села, де народився, він був удома. Тут реалізувався як педагог, як особистість, як письменник-мораліст. Життя в Павлиші додавало йому сил, почуття внутрішньої свободи. Тут він міг висловлювати свої погляди, відстоювати свої переконання, виявляти свої особистісні якості.

У центрі його уваги перебували питання організації і керівництва всією навчально-виховною роботою школи. У 1955 році Василь Олександрович захистив кандидатську дисертацію на філософському факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка «Директор школи – керівник навчально-виховної роботи». Від середини 50-х до середини 60-х років розробив свою педагогічну систему.

В. О. Сухомлинський продовжував розвивати свої ідеї в таких загальновідомих творах, як «Серце віддаю дітям» (1969 ), «Павлиська середня школа» (1969), «Народження громадянина» (1970). Книга «Серце віддаю дітям» мала привселюдне визнання і підтверджене трудами та щоденними діяннями великого вчителя. Він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей».

Зірка Василя Олександровича згасла на злеті – на 52-му році життя. Помер письменник 2 вересня 1970 року. Він був сповнений задумів, мрій, творчих пошуків. Про це свідчать твори, що побачили світ в 70-ті роки: «Методика виховання колективу» (1971), «Розмова з молодим директором школи» (1973), «Листи до сина» (1978). В них він розширив і поглибив свої гуманістичні ідеї у напрямі розвитку духовності, яка, за переконанням педагога, опосередковує всі інші риси особистості.

 Праці, над якими він трудився до останнього дня – «Як виховати справжню людину» (1989), «Хрестоматія з етики» (1990), присвячені формуванню духовності як визначальної, провідної якості особистості через морально-етичне виховання, прищеплення цінностей.

Після 1970 року почався новий етап біографії педагога – «життя після смерті». Це стосується його 48 книг, 500 наукових статей, більше як 1500 оповідань і казок для дітей. Спадщина В. О. Сухомлинського розійшлася по всьому світу.  На початок XXI ст. вийшло 65 його творів тиражем близько 15 млн. примірників. Вони перекладені на 59 мов народів світу.

Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського глибоко вивчається в Україні, Росії, багатьох країнах світу. В Павлиській середній школі, що носить його ім’я, з 1975 року функціонує педагогічно-меморіальний музей В. О. Сухомлинського.

Василь Олександрович Сухомлинський – великий педагог, мудрий учитель. У його палкому серці жила безмежна доброта та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі. За педагогічну працю його нагороджено багатьма орденами та медалями.

До 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція познайомить читача з літературою, що висвітлює життєвий і творчий шлях письменника, його найвідоміші праці.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 28 вересня – 15 жовтня 2018 р.

 

 Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу  

соціокультурної діяльності  

Гриценко Ю. А.